Підвісні канатні дороги у будівництві

Підвісні канатні дороги є спеціальним видом транспорту, при якому вантажі транспортуються у вагонетках канатами на значні відстані (від кількох сотень метрів до кількох кілометрів і навіть десятків кілометрів).

Такого типу дороги дозволяють перекривати значні прольоти (500 м і більше) і долають великі ухили (до 45%), що ставить їх в умови, майже залежні від рельєфу місцевості.

Вони дозволяють також транспортувати вантажі найкоротшою трасою в гірських районах, через водні перешкоди, залізничні колії, автомобільні дороги та інші перешкоди.

Канатні дороги не вимагають спорудження мостів, виконання земляних робіт, їхня робота не залежить від снігопаду. Вони дають можливість автоматизувати вантажні та розвантажувальні операції, що у багатьох випадках виключає перевантаження, зазвичай супутнє рейковому або безрейковому транспорту.

На будівництві гідротехнічних споруд підвісні канатні дороги застосовують головним чином для доставки з кар’єрів заповнювачів для бетону та цементу на склади або безпосередньо в бункери бетонних заводів. Цей вид транспорту використовується також для відсипання кам’яних бенкетів зем-. ляних гребель і при закритті прорану для скидання каменю з гілок канатних доріг, що проходять над руслом річки. Великовантажні канатні дороги при однобережному будівництві можуть бути, крім того, використані для доставки армоферм, різних матеріалів, а також готових залізобетонних збірних елементів вагою до 10 т.

Особливістю підвісних канатних доріг на гідробудівництва є і те, що вони не припиняють роботи в період льодоходу і льодоставу, коли використання інших видів транспорту зовсім виключається.

Канатні підвісні дороги поділяють:
1) за кількістю канатів на:
а) одноканати, в яких один і той же канат є несучим та тяговим; б) двоканатні, коли один канат є несучим, а інший – тяговим;
2) за характером руху вагонеток:
а) з кільцевим рухом;
б) з маятниковим рухом.

Іноді на будівництві застосовують переносні канатні дороги, що допускають швидкий монтаж та демонтаж всього обладнання та перенесення його на нове місце.

В одноканатних підвісних дорогах вагонетки підвішені на тяговому канаті, за допомогою якого вони і переміщуються між кінцевими станціями, де автоматично відчіплюються та переводяться на колію. У подальшому вони переміщаються рейковим шляхом вручну або самокатом.
Двоканатні підвісні дороги мають тяговий та несучий канати. Вагонетки котяться по несучому канаті, а рухаються тяговим. На вантажних і розвантажувальних станціях вагонетки відключаються від тягового каната, і подальше їхнє пересування відбувається по колії вручну, сомокатом або механізованим способом.

У будівництві широкого поширення набули двоканатні підвісні дороги; вони можуть мати більшу довжину з прольотами між опорами до 1000 м. Продуктивність однієї нитки такої дороги становить до 250 т/год.

Продуктивність одноколійної двоканатної дороги може бути значно збільшена за рахунок влаштування самостійних паралельних ліній. Так, для транспортування заповнювачів через Волгу на Куйбишевгідробуді була споруджена триколійна канатна дорога продуктивністю до 540 т/год. З тією ж метою на будівництві ГЕС ім. XXII з’їзду КПРС була споруджена чотириколійна дорота продуктивністю до 900 т/год.

Однак при застосуванні паралельних канатних доріг знижується їхня економічність, тому в СРСР освоюються підвісні канатні дороги з продуктивністю однієї нитки до 500 т/год.

До комплексу підвісної дороги входять такі елементи: навантажувальна станція, лінія руху, розвантажувальна станція, рухомий склад – вагонетки та привід тягового каната.

Вантажна станція включає приймальний бункер 13, завантажувальний пристрій для вагонеток, жорсткий рейковий круговий обгінний шлях, кінцеві блоки для тягового каната (залежно від умов роботи дороги), вмикач для приєднання тягового каната до вагонеток і вимикач для його від’єднання. Лінія руху має опори, що несуть канати, тяговий канат. Розвантажувальна станція включає рейковий обгінний луть, приймальні бункера або відкритий приймальний майданчик та приводну лебідку.

На лінії руху несучі канати зазвичай розташовують на металевих опорах. Залежно від місцевих умов опори встановлюють через кожні 100-300 м і більше. По одному з канатів йдуть завантажені вагонетки, по другому порожні. Відстань між канатами на опорах 2,5-3,0 м. На одному кінці несучі канати закріплюють у спеціальному фундаменті, а на іншому натягують вантажами.

При швидкості руху до 1,5 KMJH навантаження та розвантаження вагонетки може бути автоматизовано та здійснюватися на ходу; у цьому випадку обслуговуючий персонал лише керує відповідними механізмами та спостерігає за їх роботою.

По довжині канатна дорога розбивається на низку приводних ділянок. Довжина ділянки, яка обслуговується одним приводом, зазвичай не перевищує 8-12 км і залежить від продуктивності та профілю дороги.

Comments are closed.