Будівельна фірма "BAGI"

Влагомеры необходимы, чтобы измерять влажность материалов в разной среде. Устройства бывают как промышленные, так и бытовые. Они по-разному устроены, имеют различный принцип работы и функционал.

Прибор для измерения влажности — классификация

Самые распространенные влагомеры делятся на 2 большие группы — кондуктометрические приборы и диэлькометрические. 

Кондуктометрический (игольчатый) влагомер

Устройство оснащено двумя датчиками в виде иголок, поэтому его еще называют игольчатым. Прибором измеряют электрическое сопротивление, возникающее между этими двумя датчиками. Данные преобразуются в процентное содержание влаги. 

Достоинства кондуктометрического влагомера:

• Измерения уровня влажности прибор производит быстро. 
• Устройство имеет простую конструкцию и поэтому легкое в эксплуатации. 
• Стоит недорого.
• Может измерять влажность мягких строительных материалов. 

Единственный недостаток таких приборов для измерения влажности материалов в том, что далеко не всякий материал можно протыкать иглами, например, древесину.

Диэлькометрические влагомеры

Данный прибор для измерения влажности сканирует материалы высокочастотным током. Поэтому удобен тем, что можно использовать его при измерении уровня влаги твердых материалов. Он подходит во всех случаях, где невозможно воспользоваться игольчатым влагомером.

Работу диэлькометрического влагомера легко проверить, протестировав его специальным тестовым материалом.

Есть еще другая классификация влагомеров — на портативные переносные приборы для измерения влажности, имеющие щуповые или другие датчики, а также стационарные, применяемые в лабораториях, которые просушивают материалы и сравнивают первичные и финальные образцы.

Какие еще возможности имеют влагомеры как измерители влажности 

Рынок предлагает большой выбор моделей влагомеров, отлично справляющихся со своей задачей. Некоторые конструкции оснащены интересными фишками.

Определение точки росы — такая функция существует в приборах, которые измеряют влажность бетонных изделий. Для строительства это очень важно, так как надо понимать, например, какую из стен нужно утеплять. Но есть и другие сферы, где также необходимо знать точку росы.

Цифровая память — в ней сохраняют данные по каждому измерению уровня влажности, будь то помещение или какой-то конкретный материал. Это позволяет позже рассчитать средние результаты замеров. Влагомер сам все посчитает автоматически, без пользователя. Помимо средних расчетов влагомер фиксирует минимальный и максимальный уровень влажности за любой период из замеров, которые сохранены в компьютерной базе.

Как выбирать влагомер

Выбор влагомера определяется спецификой материала, который вы хотите проверять. Это связано с тем, что нет единого и универсального способа определить влажность в различной среде.

Наиболее востребовано измерение влажности в древесине, от степень просушки и готовности к дальнейшей работе которой зависит качество будущих стройматериалов и деревянных изделий. Вот как раз для них и используются кондуктометрические и диэлькометрические приборы для измерения влажности материалов. 

В мебельном производстве больше применяется второй способ, так как он не разрушает дерево — ведь здесь отсутствует втыкание иголок.

Влагомеры воздуха или гигрометры широко используются, чтобы контролировать системы кондиционирования, в жилых или производственных помещениях, где нужно поддерживать определенный уровень влажности воздуха.

Рекомендации по эксплуатации влагомеров

• С самого начал внимательно настройте прибор и правильно выберите калибровку для конкретного материала — от этого будет зависеть точность измерений.
• Отберите несколько проб, измерьте их по очереди, а для финального результата возьмите среднее значение. Не стоит увеличивать количество или вес тестируемых материалов — при анализе образцов разной плотности вы получите некорректные результаты.
• Измеряя влажность  материала в какой-то таре, сама тара должна быть не менее 30-40 см глубиной. Образец, взятый на меньшей глубине, в большинстве случаев окажется подсушенным.
• Покупайте влагомеры у проверенных производителей — там обычно есть весьма достойное качество по сходной цене.

Рідкі шпалери які можна купити на сайті https://www.domdom.com.ua/ua/po-cvetu/zolotistyj/ – це вид шпалер, які наносяться на стіни в рідкому вигляді, а не в попередньо нарізаних листах. Цей тип шпалер стає все більш популярним завдяки численним перевагам.

Однією з найбільших переваг рідких шпалер є те, що вони надзвичайно довговічні. На відміну від традиційних шпалер, які легко пошкодити або порвати, рідкі шпалери набагато стійкіші до зношування. Він також стійкий до вологи та цвілі, що робить його ідеальним для використання у ванних кімнатах та кухнях.

Ще одна перевага рідких шпалер в тому, що їх дуже просто наклеювати. На відміну від традиційних шпалер, які складно вирівняти та розгладити, рідкі шпалери наносяться валиком або пензлем і легко розгладжуються, створюючи бездоганну обробку. Також легко підправити або відремонтувати будь-які ділянки, які з часом можуть бути пошкоджені.

Рідкі шпалери також доступні в широкому розмаїтті стилів і дизайнів. Від сміливих сучасних візерунків до більш традиційних, класичних дизайнів, існують рідкі шпалери, які підійдуть до будь-якого інтер’єру. Крім того, він також доступний у широкому діапазоні кольорів, тому він може легко поєднуватися або доповнювати будь-яку існуючу колірну схему.

Окрім естетичної привабливості, рідкі шпалери також є чудовим вибором для тих, хто хоче підвищити енергоефективність свого будинку. Багато варіантів рідких шпалер наповнені ізоляційними матеріалами, які можуть допомогти зберегти кімнату прохолоднішою влітку та теплішою взимку, що зрештою зменшує витрати на електроенергію.

Загалом рідкі шпалери є чудовою альтернативою традиційним шпалерам, вони мають багато переваг, включаючи довговічність, простоту нанесення, різноманітність дизайну та енергоефективність.

Слід зазначити, що рідкі шпалери трохи дорожчі за звичайні шпалери, але переваги довговічності, простоти нанесення та широкої різноманітності дизайнів, малюнків і кольорів роблять їх вигідною інвестицією.

Ізоляція труб є важливим аспектом підтримки енергоефективної системи опалення та охолодження. Ізоляція труб допомагає зменшити втрати тепла в трубах гарячої води, що може призвести до значної економії на рахунках за електроенергію. Це також допомагає запобігти замерзанню в трубах холодної води, що може призвести до пошкодження труб і призвести до дорогого ремонту – теплоізоляція для труб.

Існує кілька видів ізоляційних матеріалів, які можна використовувати для ізоляції труб. Найпоширенішими матеріалами є скловолокно, пінопласт, мінеральна вата. Кожен матеріал має свої унікальні властивості та переваги. Утеплювач зі скловолокна є популярним вибором через його низьку вартість і простоту монтажу. Він також негорючий і не вбирає вологу, що робить його хорошим вибором для приміщень, схильних до цвілі та цвілі.

Піноізоляція Сан Сторе — ще один популярний вибір для ізоляції труб. Він виготовляється з поліуретану і доступний як у жорсткій, так і в гнучкій формі. Піноізоляція має вище значення R (опір тепловому потоку), ніж скловолокно, а це означає, що вона ефективніша для ізоляції труб. Він також легкий і простий у використанні, що робить його хорошим вибором для проектів DIY.

Ще одним варіантом утеплення труб є утеплення мінеральною ватою. Він виготовляється з каменю або шлаку і доступний як у ватних, так і в сипучих формах. Ізоляція з мінеральної вати не горить і не вбирає вологу, що робить її хорошим вибором для приміщень, схильних до пожежі або цвілі.

Під час ізоляції труб важливо вибрати правильний матеріал для застосування та використовувати ізоляцію відповідної товщини. Також важливо дотримуватися інструкцій виробника щодо монтажу та використовувати відповідні інструменти та обладнання.

Скловолокно є популярним вибором для ізоляції труб, оскільки воно недороге, його легко монтувати та має високе значення R (міра теплового опору). Він також негорючий і не вбирає вологу, що робить його хорошим варіантом для зовнішнього застосування.

Піноізоляція також є популярним вибором, і вона доступна в різноманітних формах, включаючи розпилену піну, жорстку піну та пінопласт. Одна з головних переваг піноізоляції полягає в тому, що її можна легко розрізати та формувати відповідно до будь-якого розміру та форми труби.

Ще одним варіантом утеплення труб є мінеральна вата. Його виготовляють із каменю або шлаку, він дуже міцний і вогнестійкий. Він також має високе значення R і є хорошим вибором для застосування при високих температурах.

Загалом, ізоляція труб є важливим аспектом підтримки енергоефективної системи опалення та охолодження. Це допомагає зменшити втрати тепла та запобігти замерзанню, що може призвести до значної економії на рахунках за електроенергію та запобігти дорогому ремонту.

Насамперед українці полюбляють грильовану їжу через її неперевершений смак. Однак хочеться, щоб смачне було ще й корисним. Багато хто вже знає, що, приміром, м’ясо з грилю значно корисніше, ніж смажене на сковороді чи мангалі. Щоб це дійсно було так, треба знати кілька простих правил приготування.

М’ясо на грилі: чим менше жиру, тим краще

Беріть для приготування лише свіже м’ясо, птицю чи рибу. Під час грилювання продукти не вбирають додатковий жир. Навпаки, наявний у них жир витоплюється під впливом високої температури. Завдяки цьому страви з грилю виходять менш жирними та калорійними, що свідчить на їхню користь.

Проте дві обставини можуть бути доволі небезпечними. По-перше, жир, який згорає при контакті з жаром у вугільному чи дров’яному грилі, утворює шкідливі леткі сполуки. По-друге, занадто довгий вплив високих температур спричиняє небезпечні хімічні процеси. Чи означає це, що треба відмовитися від грилювання м’яса? Аж ніяк! Що варто робити:

1. Надавати перевагу нежирним сортам м’яса, птиці та риби.
2. Перед грилюванням очищати їх від шкірки та наявних шматочків жиру.
3. Слідкувати, щоб не загорався вогонь, бо прямий контакт з ним несприятливо позначиться на готовому продукті.
4. Не тримати м’ясо всередині гриля довше, ніж потрібно. Термометр у кришці допоможе контролювати процес, щоб отримати добре просмажені страви за короткий час.
5. Не їсти пригорілу чи надто смажену скоринку.

І, звісно, обов’язково слід дотримуватися базового правила грилювання – починати готувати лише на чистому обладнанні. Решітку, підставки, деко та внутрішні поверхні гриля необхідно ретельно очищати від решток їжі після кожного використання.

Овочі, хліб і навіть фрукти

Продукти, які не містять жиру, можна грилювати та вживати без застережень. Це можуть бути хліб, різноманітні овочі, гриби та фрукти. Зараз навряд чи когось здивуєш грильованим солодким перцем, помідорами чи спаржею. А от термічно оброблені на грилі шматочки яблука та груші, присипані корицею, персики чи банани можуть стати приємним кулінарним відкриттям.

Як бачимо, дотримуючись нескладних рекомендацій, доволі просто отримувати на грилі смачні та водночас корисні страви. Звісно, якщо у вас є гриль. Якщо саме шукаєте підходящу модель, така напевно знайдеться за посиланням https://grillshop.com.ua/ua/ серед широкого асортименту на сайті компанії Grill Shop. Магазин спеціалізується на продажу високоякісних грилів різних брендів, розмірів і типу палива, а також усіх потрібних супутніх товарів. У каталозі Grill Shop зібрано все, що може знадобитися для вдалого барбекю.

Если вы решили собственными руками поменять замок в двери, то вам необходимо будет ознакомится с тем, как правильно его выбрать.

Первым шагом необходимо определиться в том, какой нам замок необходим. Существует несколько типов замков которые можно приобрести на сайте https://www.zamochniki.com.ua/zamki-dvernye-c1_0_1.htm: навесной, врезной, накладной. Сейчас навесной тип замков используется очень редко. Врезной в свою очередь используется в старых деревянных дверях или в стальных. Не рекомендуется собственноручно заменять врезной замок в стальной двери. Накладной же является самым популярным видом замков. Его используют повсеместно. Его заменить проще всего, где бы он не стоял. Чаще всего заменяют врезной замок на накладной, потому что врезной замок дает намного меньше надежности, а накладной очень надежен.

Итак, после того, как мы выбрали какой замок установить, используя необходимые инструменты, мы делаем все необходимые замеры габаритов отверстия, а затем идем в магазин. В магазине выбираем понравившийся нам замок, проверяем его работоспособность, покупаем и, конечно же, договариваемся с продавцом о том, что, если замок вдруг не подойдет, то мы сможем обменять его на другой. Каждый может ошибиться, да и к тому же двери не всегда являются ровными. Не стоит об этом забывать.

После того, как замок приобретен, снимаем старый замок с двери и на его место примеряем новый. Если по размерам все в идеале подходит, то не следует расслабляться. Нужно будет проверить его качество при установки – ничего не должно качаться и болтаться. Никаких монтажных частей замка не должно выходить наружу, а если все таки выходит, то значит замок не совпадает с размерами проема дверного замка.

Далее проверяем работоспособность замочного засова. Открытие-закрытие должно происходить с той же легкостью, с которой данное действие происходит и до примерки. Дверь должна легко как открываться, так и закрываться. Если что -то где-то задевает, то значит со временем настанет такой час, когда замок и вовсе нельзя будет открыть. Если проверка полностью выполнена, то можно приступать к установке. В этом вам поможет либо мастер, либо вам помогут ваши руки.